тхорик
ТХО́РИК, а, ч.
1. Зменш. до тхір.
2. пестл. Те саме, що тхір.
Хазяїн Тхорика піймав, І бідний Тхір з плачем озвався, І клявся, Що він з голубника — пір’їни не займав (Бор., Тв., 1957, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тхорик — тхо́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тхорик — ТХО́РИК, а, ч. 1. Зменш. до тхір. 2. пестл. Те саме, що тхір. Хазяїн Тхорика піймав, І бідний Тхір з плачем озвався, І клявся, Що він з голубника – пір'їни не займав (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах
- тхорик — -а, ч. 1》 Зменш. до тхір. 2》 пестл. Те саме, що тхір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тхорик — Тхо́рик, -ка м. ум. отъ тхір. Словник української мови Грінченка