1. Словник української мови в 11 томах

тьохнути

ТЬО́ХНУТИ, не, док. Однокр. до тьо́хкати.

Увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені (Вовчок, І, 1955, 183);

На дереві спросоння тьохнула пташка, обриваючись з гілки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 551);

Шарахнув постріл. Куля тьохнула в кущі, збила сніжок (Тют., Вир, 1964, 538);

Серце в його [Грицька] якось болісно тьохнуло… (Мирний, І, 1949, 277);

Вона не кохає його. Серце її ще ні разочку не тьохнуло, не обізвалося на його ласкаві речі (Л. Янов., І, 1959, 229);

— А ось і Зара! — вигукнула Божена. У Тамари тьохнуло з радості серце (Хижняк, Тамара, 1959, 209);

Глянув убік — одразу ж у грудях тьохнуло: ..ловила китицю горіхів на пригнутій ліщині дівчина (Вас., Вибр., 1950, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьохнути — тьо́хнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тьохнути — ТЬО́ХНУТИ, не, док. Однокр. до тьо́хкати. Увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені (Марко Вовчок); На дереві спросоння тьохнула пташка, обриваючись з гілки (М. Стельмах); Шарахнув постріл. Словник української мови у 20 томах
  3. тьохнути — -не, док. Однокр. до тьохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тьохнути — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. тьохнути — Тьо́хнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло. Словник української мови Грінченка