1. Словник української мови в 11 томах

тюль

ТЮЛЬ, лю, ч. Прозора сітчаста тканина.

Крізь обтягнені тюлем вікна я бачу, як у залі сталось якесь замішання (Кол., На фронті.., 1959, 147);

Тюль гардин гойдавсь біля вікна (Гонч., Вибр., 1959, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюль — тюль іменник чоловічого роду тканина Орфографічний словник української мови
  2. тюль — див. ТКАНИНА. Словник синонімів Караванського
  3. тюль — [т'ул'] -л'у, ор. -леим, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. тюль — ТЮЛЬ, ю, ч. Прозора сітчаста тканина. Крізь обтягнені тюлем вікна я бачу, як у залі сталось якесь замішання (П. Колесник); Тюль гардин гойдавсь біля вікна (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
  5. тюль — -лю, ч. Прозора сітчаста тканина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тюль — (франц. tulle) прозора сітчаста гладенька або візерунчаста тканина. Від назви французького міста Тюлль. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. тюль — Ажурно плетена гладка або візерунчаста тканина з бавовни або штучного волокна, використовують на фіранки, мережива або як основу для вишивок. Універсальний словник-енциклопедія
  8. тюль — Тюль, -лю; тю́лі, -лів (тканина) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)