1. Словник української мови в 11 томах

тюпачити

ТЮПА́ЧИТИ, чу, чиш, рідко ТЮПА́ШИТИ, шу, шиш, недок., розм. Те саме, що тю́пати.

Чорна постать «отаманова» пляміла спереду. А ти, похмурий, тюпачив за ним (Головко, І, 1957, 84);

Хоч вовчиця з своїми виплодками й тюпачила за ним [вовком], але весь час норовила вона гризнути його за хляле стегно (Загреб., Шепіт, 1966, 8);

Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно, аби розвіяти свою нудьгу (Тют., Вир, 1964, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюпачити — тюпа́чити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. тюпачити — ТЮПА́ЧИТИ, чу, чиш, рідко ТЮПА́ШИТИ, шу, шиш, недок., розм. Те саме, що тю́пати. Чорна постать “отаманова” пляміла спереду. А ти, похмурий, тюпачив за ним (А. Словник української мови у 20 томах
  3. тюпачити — -чу, -чиш, рідко тюпашити, -шу, -шиш, недок., розм. Те саме, що тюпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тюпачити — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови