тяженький
ТЯЖЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
1. Досить тяжкий (у 1-10 знач.).
Заховайтеся [думки] в тумані, Розплинітеся росою, Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (Фр.,ХІI, 1954, 96).
2. пестл. Те саме, що тяжки́й 1-10.
На тій долині драбиняк, І вогничок малий згасає, А коло нього парубчак Думку тяженькую гадає (Рудан., Тв., 1959, 64);
— А горенько тяженьке! — промовляє чорнява струнка молодиця (Вас., І, 1959, 110);
Розпука тяженька огорнула його душу (Ков., Світ.., 1960, 123).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяженький — тяже́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- тяженький — ТЯЖЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. 1. Досить тяжкий (у 1–10 знач.). Заховайтеся [думки] в тумані, Розплинітеся росою, Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (І. Франко). 2. пестл. Те саме, що тяжки́й 1–10. Словник української мови у 20 томах
- тяженький — -а, -е, розм. Досить тяжкий (у 1-10 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяженький — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
- тяженький — Тяжкий, -а, -е 1) Тяжелый. Тяжке колесо. Левиц. І. 2) Трудный. Тяжкі часи. Стор. МПр. 59. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Шевч. Тяжке нарікання. Єв. Мт. II. 18. ум. тяженький. Словник української мови Грінченка