тямок
ТЯ́МОК, мку, ч., розм. Те саме, що тя́ма.
Лежала [дівчина] цілий день без пам’яті слаба, Але надвечір їй вернувся тямок (Л. Укр., І, 1951, 116).
◊ Без тя́мку — те саме, що Без тя́ми ( див. тя́ма).
Він стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима… (Мирний, II, 1954, 197);
Поверта́тися (поверну́тися, прихо́дити, прийти́ і т. ін.) до тя́мку — те саме, що Поверта́тися (поверну́тися, прихо́дити, прийти́ і т. ін.) до тя́ми ( див. тя́ма).
Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тямок — тя́мок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- тямок — див. пам'ять Словник синонімів Вусика
- тямок — ТЯ́МОК, мку, ч., розм. Те саме, що тя́ма. Лежала [дівчина] цілий день без пам'яті слаба, Але надвечір їй вернувся тямок (Леся Українка). ◇ (1) Не в тя́мок (д) див. тя́мка. Словник української мови у 20 томах
- тямок — -мку, ч., розм. Те саме, що тяма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тямок — і не тя́мка кому. Хто-небудь не здогадується про щось, не може зрозуміти чого-небудь. Аж знов чогось дзвякнула клямка. Хтось в сінях говорить з малим. Прислухалась… Їй і не тямка, що міг повернутися Клим (Л. Первомайський). не в тя́мок кому. Фразеологічний словник української мови
- тямок — СВІДО́МІСТЬ (здатність осмислено сприймати навколишнє), ПРИТО́МНІСТЬ, ПА́М'ЯТЬ, ТЯ́МА розм., ТЯ́МОК розм., ТЯ́МКА розм., РО́ЗМИСЕЛ розм. Він окинув очима місце і почав кмітити. Свідомість вернулась до його (І. Словник синонімів української мови
- тямок — Тямок, мку м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238. Словник української мови Грінченка