1. Словник української мови в 11 томах

убачливий

УБА́ЧЛИВИЙ (ВБА́ЧЛИВИЙ), а, е, розм. Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний.

— То вже що багата та вродлива [жінка], а привітна та вбачлива до кожного! (Мирний, І, 1949, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убачливий — уба́чливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. убачливий — УБА́ЧЛИВИЙ (ВБА́ЧЛИВИЙ), а, е, розм. Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний. – То вже що багата та вродлива [жінка], а привітна та вбачлива до кожного! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. убачливий — (вбачливий), -а, -е, розм. Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убачливий — Убачливий, -а, -е Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного. Мир. ХРВ. 351. Словник української мови Грінченка