ублаготворяти
УБЛАГОТВОРЯ́ТИ (ВБЛАГОТВОРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБЛАГОТВОРИ́ТИ (ВБЛАГОТВОРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., перех., заст., розм. Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого-небудь, робити приємність комусь.
— Ну, й за одруби, звісно, стояли [селяни], за чорний переділ. Ну, взяти ж і те — усіх же не вблаготвориш (Головко, II, 1957, 32);
Хіба Яремченко не має більше діла, як Григорівну ублаготворяти (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 148).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ублаготворяти — ублаготворя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ублаготворяти — Задовольняти, задовольнити, позадовольняти, надовольняти, надовольнити, понадовольняти, подовольняти, подовольнити, удовольняти, удовольнити, повдовольняти Словник чужослів Павло Штепа
- ублаготворяти — УБЛАГОТВОРЯ́ТИ (ВБЛАГОТВОРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБЛАГОТВОРИ́ТИ (ВБЛАГОТВОРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого, заст., розм. Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого-небудь, робити приємність комусь. Словник української мови у 20 томах
- ублаготворяти — (вблаготворяти), -яю, -яєш, недок., ублаготворити (вблаготворити), -рю, -риш, док., перех., заст., розм. Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого-небудь, робити приємність комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ублаготворяти — ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИ), УВО́ЛЮВАТИ (ВВО́ЛЮВАТИ), УВОЛЯ́ТИ (ВВОЛЯ́ТИ), УДОВОЛЯ́ТИ (ВДОВОЛЯ́ТИ) заст., УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ) заст. Словник синонімів української мови