1. Словник української мови в 11 томах

уважливо

УВА́ЖЛИВО (ВВА́ЖЛИВО). Присл. до ува́жливий.

То як він виглядав того ясна! Як ждав на тепло! Як ще звечора виходив і дививсь пильно та вважливо округи на небо! (Вовчок, І, 1955, 226);

Обидві тітки в останній час вважливо слідкували та назирали за Настусею (Н.-Лев., IV, 1956, 252);

Брат майструє з мідної дудки пістолет, мовчки, уважливо (Вас., II, 1959, 549).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уважливо — ува́жливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уважливо — УВА́ЖЛИВО (ВВА́ЖЛИВО). Присл. до ува́жливий. То як він виглядав того ясна! Як ждав на тепло! Як ще звечора виходив і дививсь пильно та вважливо округи на небо! (Марко Вовчок); Обидві тітки в останній час вважливо слідкували та назирали за Настусею (І. Словник української мови у 20 томах
  3. уважливо — (вважливо). Присл. до уважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уважливо — Уважливо нар. = уважно 1. Дививсь пильно та вважливо округи. МВ. ІІ. 153. Словник української мови Грінченка