уважність
УВА́ЖНІСТЬ, ності, ж.
1. Вияв уваги (у 1 знач.).
Шліфувальниця знала, що її робота вимагає великої уважності й точності (Донч., VI, 1957, 211);
Вивчаючи текст, читець повинен з найбільшою уважністю поставитись до синтаксичної структури мови, уяснити собі значення кожного розділового знака (Худ. чит.., 1955, 96).
2. Уважне ставлення до кого-небудь; прихильність, доброзичливість, турбота про когось.
[Xуса:] Я безмірно вдячний за уважність до мене й до звичаїв мого люду (Л. Укр., III, 1952, 182);
Чемність і уважність пана Адама додавали їй такої сили й енергії, що вона могла поборювати такі перепони і зносити прикрасті, на які давніше тяжко б було здобутися (Кобр., Вибр., 1954, 144);
У пам’яті я збережу навік і вчительки уважність обережну, і з другом батька бесіду бентежну про те, яким є справжній більшовик (Бажан, Політ.., 1964, 10).
Значення в інших словниках
- уважність — Пильність, зосередженість. Словник синонімів Полюги
- уважність — ува́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- уважність — [уважн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- уважність — УВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Вияв уваги (у 1 знач.). Шліфувальниця знала, що її робота вимагає великої уважності й точності (О. Донченко); Вивчаючи текст, читець повинен з найбільшою уважністю поставитись до синтаксичної структури мови... Словник української мови у 20 томах
- уважність — -ності, ж. 1》 Вияв уваги (у 1 знач.). 2》 Уважне ставлення до кого-небудь; прихильність, доброзичливість, турбота про когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уважність — ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА (ВСЛУ́ГА) заст., МИ́ЛІСТЬ заст., ПРИСЛУ́ГА діал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Словник синонімів української мови
- уважність — Ува́жність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уважність — Уважність, -ности ж. Внимательность. Словник української мови Грінченка