1. Словник української мови в 11 томах

увиразнення

УВИРА́ЗНЕННЯ, я, с. Дія за знач. увира́знити.

З навколишнього життя, з побуту черпає письменниця [Марко Вовчок] різного роду зображувальні засоби з метою увиразнення своїх думок, їх образного втілення (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 394);

Серед багатьох об’єктів наукового дослідження мови художньої літератури питання синтаксису, стилістичного використання багатоманітних синтаксичних структур для увиразнення, підкреслення певного змісту, ідеї твору, створення мовної естетичної тональності і т. д. посідають одне з найзначніших місць (Мова і стиль «Вершників», 1955, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увиразнення — увира́знення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. увиразнення — [увиеразнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. увиразнення — УВИРА́ЗНЕННЯ, я, с. Дія за знач. увира́знити. З навколишнього життя, з побуту черпає письменниця [Марко Вовчок] різного роду зображувальні засоби з метою увиразнення своїх думок, їх образного втілення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. увиразнення — -я, с. Дія за знач. увиразнити. Великий тлумачний словник сучасної мови