1. Словник української мови в 11 томах

увихатися

УВИХА́ТИСЯ (ВВИХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., діал.

1. Посилено працювати, поратися.

Ярини по півтори, А озимі — копу [жати]. Треба добре увихатись Хоч якому хлопу (Нар. лірика, 1956, 97);

В глибині серця в’язала її [Домніку] щира прихильність до оцеї [оцієї] родини. Тому й увихалася безперестанку, прикладала руки без намислу, де лиш сказалася потреба (Коб., II, 1956, 217);

Макар, злигавшись з тим дурисвітом Кіндратом, повіявся десь, і Юстина мусить тепер ввихатися і за Макара, і за наймитів (Іщук, Вербівчани, 1961, 324).

2. Перебуваючи де-небудь, біля чогось, весь час рухатися в різних напрямках.

Куди не кинув [Юра] очима — всюди по царинках увихаються, як мурашки, дрібні постаті мужчин, челяді (Круш., Буденний хліб.., 1960, 171);

Над нею, коло неї увихається.. безліч дрібосеньких [дрібнесеньких] комашок (Коб., І, 1956, 495).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увихатися — Поратися, заходитись коло чого-небудь [V] Словник з творів Івана Франка
  2. увихатися — увиха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. увихатися — УВИХА́ТИСЯ¹ (ВВИХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., діал. 1. Посилено працювати, поратися. Ярини по півтори, А озимі – копу [жати]. Треба добре увихатись Хоч якому хлопу (з народної пісні)... Словник української мови у 20 томах
  4. увихатися — увиха́тися ритмічно, граційно рухатися (ст): Він простягся на деревляній лаві і поглянув вниз, де з-під даху трибуни виринав сочистий зелений прямокутник майдану, чорніла бігова доріжка і де увихались барвисті постаті змагунів (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. увихатися — (ввихатися), -аюся, -аєшся, недок., увихнутися (ввихнутися), -нуся, -нешся, док., діал. 1》 Посилено працювати, поратися. 2》 Перебуваючи де-небудь, біля чогось, весь час рухатися в різних напрямках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. увихатися — ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯ заст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИ що, ТРУЖДА́ТИСЯ заст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови