увічнення

УВІ́ЧНЕННЯ (ВВІ́ЧНЕННЯ), я, с. Дія за знач. уві́чнити.

Завдання і зміст монументальної скульптури — увічнення значних історичних подій і уславлення діяльності видатних людей (Наука.., 6, 1963, 56);

З метою увічнення пам’яті великого Кобзаря.. уряд Української РСР у травні 1961 року прийняв постанову про встановлення щорічних премій імені Т. Г. Шевченка, які присуджуються за видатні досягнення в галузі літератури і мистецтва (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 7);

Робітничий клас — єдиний в історії клас, який не ставить собі за мету увічнення своєї влади (Програма КПРС, 1961, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увічнення — уві́чнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. увічнення — УВІ́ЧНЕННЯ (ВВІ́ЧНЕННЯ), я, с. Дія за знач. уві́чнити. Завдання і зміст монументальної скульптури – увічнення значних історичних подій і уславлення діяльності видатних людей (з наук.-попул. літ.); З метою увічнення пам'яті великого Кобзаря .. Словник української мови у 20 томах
  3. увічнення — (ввічнення), -я, с. Дія за знач. увічнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увічнення — Уві́чнення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)