1. Словник української мови в 11 томах

угадництво

УГА́ДНИЦТВО (ВГА́ДНИЦТВО), а, с., розм. Уміння вгадувати що-небудь.

— Ти ж, князю, хочеш, щоб було все, як у ромеїв, а Київ щоб став, як Царьгород. —Звідки відаєш? — здивувався Ярослав угадництву старого (Загреб., Диво, 1968, 554).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угадництво — уга́дництво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. угадництво — УГА́ДНИЦТВО (ВГА́ДНИЦТВО), а, с., розм. Уміння вгадувати що-небудь. – Ти ж, князю, хочеш, щоб було все, як у ромеїв, а Київ щоб став, як Царьгород. – Звідки відаєш? – здивувався Ярослав угадництву старого (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. угадництво — (вгадництво), -а, с., розм. Уміння вгадувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови