1. Словник української мови в 11 томах

угорнутий

УГО́РНУТИЙ (ВГО́РНУТИЙ), УГО́РНЕНИЙ (ВГО́РНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угорну́ти.

Було чотири копійки, лежали аж у кутку на полиці в папірчик угорнуті (Тесл., З книги життя, 1949, 173);

Пишні квіти, вгорнуті в газету, Мати притискала до грудей (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 145);

Димком зеленим вгорнуті, дерева Звелись в полях, як ватри запашні (Бажан, Вибр., 1940, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угорнутий — уго́рнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. угорнутий — УГО́РНУТИЙ (ВГО́РНУТИЙ), УГО́РНЕНИЙ (ВГО́РНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до угорну́ти. Було чотири копійки, лежали аж у кутку на полиці в папірчик угорнуті (А. Тесленко); Пишні квіти, вгорнуті в газету, Мати притискала до грудей (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. угорнутий — (вгорнутий), угорнений (вгорнений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до угорнути. Великий тлумачний словник сучасної мови