1. Словник української мови в 11 томах

угрітий

УГРІ́ТИЙ (ВГРІ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угрі́ти.

Повільним кроком, довго йдучи, виходила Маруся ген на високий верх, лягала на угрітій сонцем царинці і, утопивши очі в бездонну глибину небес, лежала так цілими годинами (Хотк., II, 1966, 43);

Чи ти ласкою маєш угрітий Під негоду спокійний куток? Чи ти їла слізьми неполитий А хоч раз того хліба шматок? (Манж., Тв., 1955, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угрітий — угрі́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. угрітий — УГРІ́ТИЙ (ВГРІ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до угрі́ти. Повільним кроком, довго йдучи, виходила Маруся ген на високий верх, лягала на угрітій сонцем царинці і, утопивши очі в бездонну глибину небес, лежала так цілими годинами (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. угрітий — (вгрітий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до угріти. Великий тлумачний словник сучасної мови