угу

УГУ́, част. Уживається при вираженні згоди, підтвердження; значенням відповідає слову так.

— Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! — Угу, — гугнить ворона, а рака кріпенько держить (Стор., І, 1957, 29);

Коло неї [Олени] вився Марусяк. Щось шепотів… Олена лиш угукала. — Угу… Угу… А так, так (Хотк., II, 1966, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угу — угу́ частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. угу — див. згоджуватися; так Словник синонімів Вусика
  3. угу — УГУ́, част. ствердж. Уживається при вираженні згоди, підтвердження; так. – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу, – гугнить ворона, а рака кріпенько держить (О. Стороженко); Коло неї [Олени] вився Марусяк. Словник української мови у 20 томах
  4. угу — част. Уживається для вираження згоди, підтвердження; знач. відповідає сл. так. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. угу — Угу́ меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15. Словник української мови Грінченка