ударно
УДА́РНО. Присл. до уда́рний².
Працюй ударно — житимеш гарно! (Укр.. присл.., 1955, 346);
Та й подумав, що ж я не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно, І виконував план на двісті (Забашта, Нові береги, 1950, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ударно — уда́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ударно — УДА́РНО, іст. Присл. до уда́рний². Працюй ударно – житимеш гарно! (прислів'я); Та й подумав, що ж я не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах