1. Словник української мови в 11 томах

удачник

УДА́ЧНИК, а, ч., розм. Людина, яку супроводжує удача, якій усе вдається.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удачник — уда́чник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. удачник — УДА́ЧНИК, а, ч., розм. Людина, яку супроводжує удача, якій усе вдається. Удачник -- це людина, яка точно знає, що буде робити навіть у тому випадку, якщо програє (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. удачник — -а, ч., розм. Людина, яку супроводжує удача, якій усе вдається. Великий тлумачний словник сучасної мови