удовольнити

УДОВОЛЬНИ́ТИ див. удовольня́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовольнити — удовольни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удовольнити — УДОВОЛЬНИ́ТИ див. удовольня́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. удовольнити — див. удовольняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удовольнити — ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИ), УВО́ЛЮВАТИ (ВВО́ЛЮВАТИ), УВОЛЯ́ТИ (ВВОЛЯ́ТИ), УДОВОЛЯ́ТИ (ВДОВОЛЯ́ТИ) заст., УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ) заст. Словник синонімів української мови
  5. удовольнити — Удовольнити, -ся см. удовольняти, -ся. Словник української мови Грінченка