уділятися
УДІЛЯ́ТИСЯ (ВДІЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УДІЛИ́ТИСЯ (ВДІЛИ́ТИСЯ), уді́литься, док.
1. діал. Передаватися.
Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попадало, і ніс до свого багатого сусіда Пруту (Кобр., Вибр., 1954, 83);
Побачили [тухольці] Максима, як виринав із води.. Радість їх живо уділилася цілій громаді (Фр., VI, 1951, 137).
2. тільки недок. Пас. до уділя́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уділятися — уділя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уділятися — УДІЛЯ́ТИСЯ (ВДІЛЯ́ТИСЯ), я́ється, недок., УДІЛИ́ТИСЯ (ВДІЛИ́ТИСЯ), уді́литься, док. 1. діал. Передаватися. Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попадало... Словник української мови у 20 томах
- уділятися — (вділятися), -яється, недок., уділитися (вділитися), уділиться, док. 1》 діал. Передаватися. 2》 тільки недок. Пас. до уділяти. Великий тлумачний словник сучасної мови