уж
УЖ, а́, ч., діал. Вуж.
Хлоп’я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Гл., Вибр.,1951, 22);
Приткнув, як ужа вилами (Номис, 1864, № 6787);
*У порівн. В неї було лице біле, неначе обмазане крейдою; чорні товсті брови чорніли, як ужі (Н.-Лев., III, 1956, 389).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Уж — Уж іменник чоловічого роду річка в Україні Орфографічний словник української мови
- уж — Вуж, вужак, вужака, плазун, див. рептилія Словник чужослів Павло Штепа
- уж — УЖ, а́, ч., діал. Вуж. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Л. Глібов); * У порівн. Приткнув, як ужа вилами (Номис); В неї було лице біле, неначе обмазане крейдою; чорні товсті брови чорніли, як ужі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- уж — -а, ч., діал. Вуж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уж — Уж, ужа м. 1) = вуж 1. Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787. 2) = гуж. Ном. № 12000 (одм.). 3) Орнамента на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. КС. 1891. VI. 379. ум. ужик. Чуб. І. 312. Словник української мови Грінченка