1. Словник української мови в 11 томах

узаконюватися

УЗАКО́НЮВАТИСЯ, юється і рідко УЗАКОНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., УЗАКО́НИТИСЯ, иться, док.

1. Набувати сили закону;

// Входити в загальний обіг, вважатися правильним.

Є форми і відповідники, які вже остільки узаконились, що перекладач, хоч би й чув він усю неточність звучання, не може запобігти (Кундзич, Діези.., 1956, 12).

2. тільки недок. Пас. до узако́нювати.

Протягом багатьох років у колгоспах штати зростали і узаконювались виробничо-фінансовими планами. Нині в цій справі з’явились чіткі й суворі межі (Рад. Укр., 5.XII 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узаконюватися — узако́нюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. узаконюватися — УЗАКО́НЮВАТИСЯ, юється і рідко УЗАКОНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., УЗАКО́НИТИСЯ, иться, док. 1. Набувати сили закону; // Входити в загальний обіг, вважатися правильним. Словник української мови у 20 томах
  3. узаконюватися — -юється і рідко узаконятися, -яється, недок., узаконитися, -иться, док. 1》 Набувати сили закону. || Входити в загальний обіг, вважатися правильним. 2》 тільки недок. Пас. до узаконювати. Великий тлумачний словник сучасної мови