1. Словник української мови в 11 томах

уздрівати

УЗДРІВА́ТИ (ВЗДРІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЗДРІ́ТИ (ВЗДРІ́ТИ), рю́, ри́ш, док., перех. Бачити, помічати.

Скрізь [Турн] ярим оком окидав, Енея з військом уздрівав І репетує до своїх (Котл., І, 1952, 254);

Аж ось і генерального писаря уздріли (П. Куліш, Вибр., 1969, 157);

Зараз при світлі її [левицю] вавілонянка. Тізба уздріла, — Вздріла і, вся тремтячи, у печеру похмуру побігла (Зеров, Вибр., 1966, 322);

Микола на осиці раптом гніздо гав’яче вздрів — бриля об землю і, як кішка, на оту осику (Головко, І, 1957, 220);

Ми йшли, сходили на горбки все вище й вище, доки, нарешті, уздріли, на яких ми високих місцях (Ю. Янов., V, 1959, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уздрівати — уздріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уздрівати — див. бачити Словник синонімів Вусика
  3. уздрівати — УЗДРІВА́ТИ (ВЗДРІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЗДРІ́ТИ (ВЗДРІ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого, що, розм. Бачити, помічати. Скрізь [Турн] ярим оком окидав, Енея з військом уздрівав І репетує до своїх (І. Котляревський); Аж ось і генерального писаря уздріли (П. Словник української мови у 20 томах
  4. уздрівати — (вздрівати), -аю, -аєш, недок., уздріти (вздріти), -рю, -риш, док., перех. Бачити, помічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уздрівати — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови