1. Словник української мови в 11 томах

узлісся

УЗЛІ́ССЯ, я, с. Смуга на краю лісу.

Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Л. Укр., III, 1952, 186);

Парубок зрозумів, що він збився з дороги, і, замість того щоб заглиблюватися в ліс і йти до ярів, вийшов на узлісся (Тют., Вир, 1964, 244);

Вранці полк вийшов на відкрите узлісся і, вражений, зупинився в німому зачаруванні: далеко на горах уже видно було їм золотоверхий Київ! (Гончар, Таврія.., 1957, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узлісся — узлі́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. узлісся — Край лісу; узлісок, возлісся. Словник синонімів Караванського
  3. узлісся — [уз'л’іс':а] -с':а, р. мн. -л'іс' Орфоепічний словник української мови
  4. узлісся — УЗЛІ́ССЯ (ВЗЛІ́ССЯ), я, с. Смуга на краю лісу. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка); Вранці полк вийшов на відкрите узлісся і, вражений, зупинився в німому зачаруванні... Словник української мови у 20 томах
  5. узлісся — -я, с. Смуга на краю лісу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. узлісся — УЗЛІ́ССЯ (смуга край лісу), УЗЛІ́СОК, ВОЗЛІ́ССЯ діал., ЗА́ЛІСОК діал. На узліссі спинився (Іван), кинув торбу в траву, а сам сів на пеньку (П. Колесник); — А хто там вигукується? — голосно питаюся в діброви і поглядом обнишпорюю узлісок (М. Словник синонімів української мови
  7. узлісся — Узлі́сся, -сся, -ссю, на -ссі; узлі́сся, узлі́сь і -лі́ссів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)