узол

У́ЗОЛ, узла́, ч., діал. Вузол ( див. ву́зол¹ 1-4).

Забивши вікно, дід складає в узли хатні речі (Вас., III, 1960, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узол — моск. вузол вузол, вузличок, ґудзь, ґудзичок Словник чужослів Павло Штепа
  2. узол — узла, ч., діал. Вузол (див. вузол I 1-4)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. узол — У́ЗОЛ, узла́, ч., діал. Вузол (див. ву́зол¹ 1–4). Забивши вікно, дід складає в узли хатні речі (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. узол — Узол, узла м. = вузол 1. Ном. № 838. ум. узлик, узличок. Словник української мови Грінченка