указаний
УКА́ЗАНИЙ (ВКА́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до указа́ти 1.
Йдучи по шляху, вказаному великим Леніним, Радянська Україна в сім’ї братніх народів СРСР досягла небачених успіхів (Ком. Укр., 6, 1966, 59);
Галантно вклонившись дамам, він сів на вказане господарем місце (Головко, II, 1957, 484).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- указаний — ука́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- указаний — [ўказанией] = вказаний м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- указаний — УКА́ЗАНИЙ (ВКА́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до указа́ти 1. Галантно вклонившись дамам, він сів на вказане господарем місце (А. Головко); // у знач. пред. безос. ука́зано (вка́зано). Словник української мови у 20 томах
- указаний — (вказаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до указати 1). || указано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- указаний — Ука́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)