уквітчаний
УКВІ́ТЧАНИЙ (ВКВІ́ТЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уквітча́ти.
Сидить Олена між дружок, як повна рожа, хороша, уквітчана (Вовчок, І, 1955, 53);
Сонце.. весело і ясно озирав виметені двори, вибілені хати, уквітчані зеленим клечанням (Мирний, IV, 1955, 137);
І поїзди летять, уквітчані стрічками… Куди прослалася щаслива їхня путь? (Сос., І, 1957, 246).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уквітчаний — укві́тчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- уквітчаний — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- уквітчаний — УКВІ́ТЧАНИЙ (ВКВІ́ТЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уквітча́ти. Сонце .. весело і ясно озирає виметені двори, вибілені хати, уквітчані зеленим клечанням (Панас Мирний); І поїзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь? (В. Словник української мови у 20 томах
- уквітчаний — (вквітчаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уквітчати. || уквітчано (вквітчано), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уквітчаний — Укві́тчаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)