укладений

УКЛА́ДЕНИЙ¹ (ВКЛА́ДЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укла́сти¹.

Різким рухом руки Іван розкидає старанно укладену купку книжок (Кол., Терен.., 1959, 27 333);

Заплетені коси, що вкладені на голові тугими витками, роблять її ще вищою (Гончар, Тронка, 1963, 79);

Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Скл., Святослав, 1959, 40);

Чималої популярності набув українсько-російський словник, ..відредагований, а великою мірою і укладений, Борисом Грінченком (Рильський, III, 1956, 66);

Речення в мові дійових осіб п’єс Кропивницького укладені по-різному (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 357);

// укла́дено, безос. присудк. сл.

Всі поспішали, метушилися, по кілька разів перевіряли, чи.. добре все зв’язано і укладено (Тулуб, В степу.., 1964, 39).

УКЛА́ДЕНИЙ² див. вкла́дений¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укладений — укла́дений 1 дієприкметник до укла́сти укла́дений 2 дієприкметник про угоду, план, словник Орфографічний словник української мови
  2. укладений — I [ўкладеинией] = вкладений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (уміщений, складений) II [укладеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (про угоду, план, словник) Орфоепічний словник української мови
  3. укладений — УКЛА́ДЕНИЙ¹ (ВКЛА́ДЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укла́сти¹. Різким рухом руки Іван розкидає старанно укладену купку книжок (П. Колесник); Заплетені коси, що вкладені на голові тугими витками, роблять її ще вищою (О. Гончар); Княгиня Ольга встала з крісла .. Словник української мови у 20 томах
  4. укладений — I (вкладений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укласти I. || укладено (вкладено), безос. присудк. сл. II див. вкладений I. Великий тлумачний словник сучасної мови