1. Словник української мови в 11 томах

укландати

УКЛА́НДАТИ, аю, аєш, док., перех., діал.

1. Убити.

— Як се так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її, і його [панича] укландаємої (Мирний, IV, 1955, 34);

// Розірвати (про звіра).

Там певно вже ведмеді укландають його (Сл. Гр.).

2. перен. Умовити.

Лушня та Пацюк укландали й його пристати на Чіпчину раду (Мирний, II, 1954, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укландати — укла́ндати дієслово доконаного виду убити; умовити діал. Орфографічний словник української мови
  2. укландати — УКЛА́НДАТИ, аю, аєш, док., кого, діал. 1. Убити. – Як се так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її, і його [панича] укландаємо! (Панас Мирний); // Розірвати (про звіра). Там певно вже ведмеді укландають його (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. укландати — -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Убити. || Розірвати (про звіра). 2》 перен. Умовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укландати — УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. укландати — Укландати, -даю, -єш гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його. Рудч. Ск. І. 134. Словник української мови Грінченка