укушений

УКУ́ШЕНИЙ (ВКУ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укуси́ти 1.

*У порівн. Пан аж кинувся, мов укушений гадюкою (Фр., VIII, 1952, 32);

Як укушений звір, рвонувся Косінський (Ле, Наливайко, 1957, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укушений — уку́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. укушений — УКУ́ШЕНИЙ (ВКУ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укуси́ти 1. * У порівн. Пан аж кинувся, мов укушений гадюкою (І. Франко); Як укушений звір, рвонувся Косінський (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. укушений — (вкушений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укусити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови