1. Словник української мови в 11 томах

улаштування

УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися.

Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 267);

Протока, яка відділяє Малу Хортицю від правого берега Дніпра, була дуже зручна для влаштування тут пристані (Наука.., 9, 1967, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улаштування — улаштува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. улаштування — УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися. Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (В. Словник української мови у 20 томах
  3. улаштування — (влаштування), -я, с. Дія за знач. улаштувати і улаштуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови