1. Словник української мови в 11 томах

улиця

У́ЛИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що ву́лиця.

По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає (Шевч., II, 1963, 143);

Виглянув за ворота вздовж улиці — тихо й мертво (Головко, І, 1957, 71);

У зелених садках білі хатки тонуть, і вигін зеленіє, де ми на улицю збиралися,… (Мирний, І, 1954, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Улиця — У́лиця іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. улиця — Вулиця, вуличка Словник чужослів Павло Штепа
  3. улиця — -і, ж., рідко. Те саме, що вулиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улиця — У́ЛИЦЯ див. ву́лиця. Словник української мови у 20 томах
  5. улиця — У́лиця, звичайно ву́лиця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)