1. Словник української мови в 11 томах

уловлений

УЛО́ВЛЕНИЙ (ВЛО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до улови́ти.

Вони чатували один на одного, як два хижі, уловлені в одну яму, борсуки (Кач., І, 1958, 444);

// уло́влено, безос. присудк. сл.

[Пролетарій:] Так от його [утікача] уловлено й розп’ято. Товариші вробили з нього бога, та вигадка й пішла собі по людях… (Л. Укр., II, 1951, 519).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уловлений — уло́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уловлений — УЛО́ВЛЕНИЙ (ВЛО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до улови́ти. Вони чатували один на одного, як два хижі, уловлені в одну яму, борсуки (Я. Качура); // уло́влено, безос. пред. [Пролетарій:] Так от його [утікача] уловлено й розп'ято. Словник української мови у 20 томах
  3. уловлений — (вловлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уловити. || уловлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови