улюлюкання
УЛЮЛЮ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. улюлю́кати і звуки, утворювані цією дією.
Лісом біжить сполохана дика коза. Здалеку чути улюлюкання і гавкіт панських псів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 84);
Перший раз він таки добрий десяток лежебоків назбирав по хатах і привіз їх на поле. Кажуть, там їх зустріли з улюлюканням і свистом (Кучер, Прощай.., 1957, 390).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- улюлюкання — улюлю́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- улюлюкання — див. звучання Словник синонімів Вусика
- улюлюкання — УЛЮЛЮ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. улюлю́кати і звуки, утворювані цією дією. Лісом біжить сполохана дика коза. Здалеку чути улюлюкання і гавкіт панських псів (І. Словник української мови у 20 томах
- улюлюкання — -я, с., розм. Дія за знач. улюлюкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови