улій

У́ЛІЙ, у́лія, ч., діал. Вулик.

Восени.. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр., V, 1951, 368);

Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли. Веселі, жваві, з бринінням, немов рої летіли в улій (Коцюб., II, 1955, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улій — див. вулик Словник синонімів Вусика
  2. улій — див. улик Словник чужослів Павло Штепа
  3. улій — улія, ч., діал. Вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улій — У́ЛІЙ див. ву́лій. Словник української мови у 20 томах