улій
У́ЛІЙ, у́лія, ч., діал. Вулик.
Восени.. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр., V, 1951, 368);
Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли. Веселі, жваві, з бринінням, немов рої летіли в улій (Коцюб., II, 1955, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me