1. Словник української мови в 11 томах

уменшатися

УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ), а́ється і УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ), ується, недок., УМЕ́НШИТИСЯ (ВМЕ́НШИТИСЯ), иться, док., розм. Те саме, що зме́ншуватися 1.

Темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (Фр., II, 1950, 95);

Наче вменшився її жах і страх; вона пильніш подивилась округи (Вовчок, І, 1955, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уменшатися — уменша́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. уменшатися — УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ), а́ється і УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ), ується, недок., УМЕ́НШИТИСЯ (ВМЕ́НШИТИСЯ), иться, док., розм. Те саме, що зме́ншуватися 1. Темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (І. Словник української мови у 20 томах
  3. уменшатися — (вменшатися), -ається і уменшуватися (вменшуватися), -ується, недок., уменшитися (вменшитися), -иться, док., розм. Те саме, що зменшуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уменшатися — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови