умивальник
УМИВА́ЛЬНИК (ВМИВА́ЛЬНИК), а, ч. Раковина з краном або спеціальна висяча посудина з краном, носиком і т. ін., яка служить для вмивання.
В ній [хаті] два вікна,.. два столи, шафа, комода, умивальник (Л. Укр., V, 1956, 208);
Висів коло дверей в їдальні.. великий бляшаний умивальник, завжди повний води (Крот., Сини.., 1948, 53);
Люда вмивалася біля мідного позеленілого вмивальника, в якому треба було натиснути знизу на чопик, щоб полилася вода (Перв., Дикий мед, 1963, 452).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умивальник — умива́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- умивальник — див. умивальниця Словник церковно-обрядової термінології
- умивальник — Мийниця Словник чужослів Павло Штепа
- умивальник — УМИВА́ЛЬНИК (ВМИВА́ЛЬНИК), а, ч. Раковина з краном або спеціальна висяча посудина з краном, носиком і т. ін., яка служить для вмивання. В ній [хаті] два вікна, .. два столи, шафа, комода, умивальник (Леся Українка); Висів коло дверей в їдальні .. Словник української мови у 20 томах
- умивальник — (вмивальник), -а, ч. Раковина з краном або спеціальна висяча посудина з краном, носиком і т. ін., яка служить для вмивання. Великий тлумачний словник сучасної мови