умножати
УМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Збільшувати кількість кого-, чого-небудь.
[Купець:] Селям-алейкум, славний воєводо!.. Нехай аллах твої умножить літа У всякому привіллі і добрі (Коч., П’єси, 1951, 161);
— Якщо Очеретянка дасть воду, — сказав Осадчий, — розведемо рибу, качок, гусей.. — Не якихось там сотню птиць, а тисячі. Для першого року кілька тисяч, а там умножите цифру удвічі, утричі (Чаб., Тече вода.., 1961, 126);
// Збільшувати силу, ступінь вияву чого-небудь; нарощувати, розширювати, посилювати.
Колгосп умножив наші сили: З шкапини на кривих ногах — На трактора ми пересіли! (Нех., Дивлюсь.., 1949, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умножати — умножа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- умножати — УМНОЖА́ТИ, а́ю, а́єш і УМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко; УМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. Збільшувати кількість кого-, чого-небудь, примножувати. [Купець:] Селям-алейкум, славний воєводо!.. Словник української мови у 20 томах
- умножати — -аю, -аєш, недок., умножити, -жу, -жиш, док., перех. Збільшувати кількість кого-, чого-небудь. || Збільшувати силу, ступінь вияву чого-небудь; нарощувати, розширювати, посилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умножати — ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого... Словник синонімів української мови