умовка
УМО́ВКА, и, ж., заст. Умова (у 1 знач.).
— Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (Котл., І, 1952, 205).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умовка — умо́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- умовка — див. угода Словник синонімів Вусика
- умовка — УМО́ВКА, и, ж., заст. Умова (у 1 знач.). – Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
- умовка — -и, ж., заст. Умова (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- умовка — Умовка, -ки ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14. Словник української мови Грінченка