умовка

УМО́ВКА, и, ж., заст. Умова (у 1 знач.).

— Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (Котл., І, 1952, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовка — умо́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. умовка — див. угода Словник синонімів Вусика
  3. умовка — УМО́ВКА, и, ж., заст. Умова (у 1 знач.). – Я з вами не роблю умовки, Люблю я дуже ваш народ (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  4. умовка — -и, ж., заст. Умова (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умовка — Умовка, -ки ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14. Словник української мови Грінченка