1. Словник української мови в 11 томах

умоглядний

УМОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який грунтується на спогляданні, абстрактному уявленні про дійсність.

Філософська картина природи може створюватися тільки на основі даних природничих наук, а не шляхом умоглядних спекуляцій, як це мало місце в натурфілософії (Ком. Укр., 3, 1967, 76);

Справжня ідейність художника полягає не в умоглядному утвердженні певного комплексу ідей, а в самостійному відкритті глибинної суті життєвих явищ, що по-новому розкриває й збагачує відомі йому істини (Літ. Укр., 2.VІ 1967, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умоглядний — умогля́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. умоглядний — див. АБСТРАКТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. умоглядний — [умогл’аднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. умоглядний — УМОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який ґрунтується на спогляданні, абстрактному уявленні про дійсність. Філософська картина природи може створюватися тільки на основі даних природничих наук, а не шляхом умоглядних спекуляцій, як це мало місце в натурфілософії (з публіц. Словник української мови у 20 томах
  5. умоглядний — -а, -е. Який ґрунтується на спогляданні, абстрактному уявленні про дійсність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. умоглядний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови