уможливлювати
УМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМОЖЛИ́ВИТИ (ВМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. уможли́влять; док., перех., також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь.
— Якщо вивчити всі ті елементи, що уможливлюють ведення мас, то ми можемо розрізнити між ними два головні, себто: ідею і організацію (Загреб., Шепіт, 1966, 62);
Конвейєр дає високу продуктивність праці і уможливлює механізацію і повну автоматизацію виробничих процесів (Знання.., 8, 1966, 10);
Коли вступили до університету, їх обставини ще поправились: обидва [брати] дістали крайові стипендії, що, побіч приватних лекцій, уможливили їм порядне утримання (Фр., VI, 1951, 203);
Як же я день і ніч дякую нашій владі за те, що вможливила мені, простій сільській дівчині, стати свідомою й освіченою людиною на нашій вільній землі! (Козл., Сонце.., 1957, 27).
Значення в інших словниках
- уможливлювати — уможли́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уможливлювати — УМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМОЖЛИ́ВИТИ (ВМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. уможли́влять; док., що, також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- уможливлювати — (вможливлювати), -юю, -юєш, недок., уможливити (вможливити), -влю, -виш; мн. уможливлять; док., перех., також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови