1. Словник української мови в 11 томах

умудряти

УМУДРЯ́ТИ (ВМУДРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УМУДРИ́ТИ (ВМУДРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., перех. Робити розумним, надавати мудрості.

Сидить стара.., слухає його та дивується великій милості господній, що проявила себе на Трохимові. Що от Трохим і неграмотний, а з святого письма не гірше дяка читає.. Сказано, господь умудряє й невидючого! (Мирний, І, 1954, 215);

— Умудрив господь твою сліпоту, то співай же добрим людям, не прогнівляючи господа; так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся! (П. Куліш, Вибр., 1969, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умудряти — умудря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умудряти — Робити мудрим, додавати розуму. Словник синонімів Караванського
  3. умудряти — УМУДРЯ́ТИ (ВМУДРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УМУДРИ́ТИ (ВМУДРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого, що. Робити розумним, надавати мудрості. Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. умудряти — (вмудряти), -яю, -яєш, недок., умудрити (вмудрити), -рю, -риш, док., перех. Робити розумним, надавати мудрості. Великий тлумачний словник сучасної мови