умішувати
УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех.
1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.).
*Образно. Захарко так умів чоловіка умісити, як тісто (Григ., Вибр., 1959, 152);
// Місячи, додавати що-небудь.
*Образно. На греблі колони, Як пам’ять дерзань, Як пам’ятник гордої сили. А скільки пісень, Таврійських світань В бетон ви навіки вмісили?! (Нагн., Пісня.., 1949, 123).
2. док. тільки уміша́ти, рідко. Добре перемішувати якусь масу.
УМІ́ШУВАТИ² див. вмі́шувати¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умішувати — умі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, доводити до готовності умі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, доводити до готовності Орфографічний словник української мови
- умішувати — УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. 1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). * Образно. Словник української мови у 20 томах
- умішувати — I (вмішувати), -ую, -уєш, недок., умісити (вмісити), -ішу, -ісиш і умішати (вмішати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 док. тільки умісити.Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). || Місячи, додавати що-небудь. 2》 док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умішувати — Умішувати, -шую, -єш сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл. 1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто). 2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать. Словник української мови Грінченка