уникання

УНИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. уника́ти.

Не в униканні класової боротьби чекає свого порятунку пролетаріат, а в її розвитку, у збільшенні її широти, свідомості, організованості, рішучості (Ленін, 11, 1970, 94);

Уникання питань музики під час аналізу художнього твору порушує систему зображальних засобів, знижує естетичну силу образів (Літ. Укр., 25.VІ 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уникання — уника́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уникання — УНИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. уника́ти. Уникання питань музики під час аналізу художнього твору порушує систему зображальних засобів, знижує естетичну силу образів (з газ.); У пісенному тексті звичайно бачимо уникання важких для вимови сполучень звуків (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. уникання — -я, с. Дія за знач. уникати. Великий тлумачний словник сучасної мови