унятливий

УНЯ́ТЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що ува́жний.

Став він ніби на виду похмурніший, а ласкавший [ласкавіший]; мовчущий, як перше, а унятливий (Вовчок, І, 1955, 226);

На порозі в масці став стрункий матросик.., кожне унятливе око відразу б розпізнало: це ж зовсім не юнак, а… дівчина (Смолич, Реве та стогне.., 1960 293)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унятливий — УНЯ́ТЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що ува́жний. Став він ніби на виду похмурніший, а ласкавший [ласкавіший]; мовчущий, як перше, а унятливий (Марко Вовчок); На порозі в масці став стрункий матросик.., кожне унятливе око відразу б розпізнало: це ж зовсім не юнак, а... дівчина (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  2. унятливий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що уважний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. унятливий — Унятливий, -а, -е Внимательный. Став він.... ласкавий: мовчущий як перше, а унятливий, став піклуватий такий. МВ. ІІ. 153. Словник української мови Грінченка