1. Словник української мови в 11 томах

упадливий

УПА́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Запопадливий (у 1, 3 знач.).

[Дзвонариха:] Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (Стар., Вибр., 1959, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упадливий — упа́дливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. упадливий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  3. упадливий — УПА́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Запопадливий (у 1, 3 знач.). [Дзвонариха:] Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  4. упадливий — -а, -е, діал. Запопадливий (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упадливий — ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал. Словник синонімів української мови