упарювання
УПА́РЮВАННЯ (ВПА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. упа́рювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упарювання — упа́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- упарювання — УПА́РЮВАННЯ (ВПА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. упа́рювати. Насосами відходи відправляються на знешкодження, з високим змістом органіки безпосередньо в піч, з низьким – на попереднє упарювання (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах
- упарювання — (впарювання), -я, с. Дія за знач. упарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови