упевнено

УПЕ́ВНЕНО (ВПЕ́ВНЕНО). Присл. до упе́внений 2, 3.

Тайжан не вперше бував у цих тіснинах і упевнено їхав попереду (Тулуб, В степу.., 1964, 120);

Денис твердо й упевнено виконував свої нові обов’язки, зрештою, добре знайомі для нього (Гончар, III, 1959, 155);

Він говорив спокійно і впевнено. В усьому — в рухах, у тоні, в словах була ця переконаність у справедливості своїх думок (Iв., Тарас. шляхи, 1954, 401);

В селі вже стало сім комуністів, які послідовно і впевнено проводили в життя політику Комуністичної партії (Кучер, Дорога.., 1958, 10).