1. Словник української мови в 11 томах

упокоритися

УПОКО́РИТИСЯ див. упоко́рюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упокоритися — упоко́ритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упокоритися — УПОКО́РИТИСЯ див. упоко́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  3. упокоритися — див. упокорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упокоритися — Упокорюватися, -рююся, -єшся сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175. Словник української мови Грінченка